Еміль Золя — Вікіцитати Перейти до вмісту

Еміль Золя

Матеріал з Вікіцитат
Еміль Золя
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Емі́ль Золя́ (фр. Émile Zola; *2 квітня 1840 — †29 вересня 1902) — французький романіст, критик та політичний активіст.

Цитати

[ред.]
  • Істина в дорозі, і ніщо її не зупинить.[1]
  • Істина і справедливість понад усе, бо тільки від них залежить велич націй[2].
  • Весь сенс життя полягає в нескінченному завоюванні невідомого, у вічному зусиллі пізнати більше.[1]
  • Ніколи ще люди не ставилися один до одного з такою жорстокістю, ніколи ще не були в такій мірі засліплені, як у наш час, коли вони стали уявляти, що знають все.[3]
  • Найдоброчесніша жінка — та, яку природа створила найпристраснішою, а розум зробив найхолоднішою.[3]
  • Єдине щастя в житті — це постійне прагнення вперед.[3]
  • Питання тварин для мене важливіше, ніж заклопотаність тим, чи будуть мене висміювати.[3]
  • Людина створила Бога, щоб Бог врятував людину.[3]
  • Абсолютного зла не існує. Людина не буває злою до всіх на світі, є завжди хтось, кому вона робить добро.[3]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]
  • Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7